Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворітній

Заворі́тній, -я, -є. 1) Находящійся за воротами. 2) Сторожъ при воротахъ, запирающихъ село къ полю. Як приїхали під самий коливорот, паніматка поспитала в заворітнього. Св. Л. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРІТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРІТНІЙ"
Валов'Яний, -а, -е. Сдѣланный изъ валу 2. Желех. Валов'яний клубок. Драг. 44.
Ґой, ґоя, м. = Гой. О. 1861. XІ. 39, 40.
Дикови́на, -ни, ж. 1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. Н. Вол. у. 2) Дико́вина = Дивови́жа. Яка диковина, що собака некована. Ном. № 5541.
Кас'янів рік. Високосный годъ. Чи у нас оце кас'янів рік, чи ні? Лебед. у.
Майструва́ти, -ру́ю, -єш, гл. Мастерить, дѣлать. Ішли майстрі на Сіянську гору деревні рубати, церкву майструвати. Грин. II. 35. Коло хлівця татусь майструє домовину. Сим. 224.
Налену́ти, -лену́, -не́ш, гл. = на́линути.
Нарі́зати Cм. нарізувати.
Нітник, -ка, м. Раст. Helianthemum vulgare.
Освідчати, -ча́ю, -єш, сов. в. освідчити, -чу, -чиш, гл. Изъявлять, изъявить, объявлять, объявить, сообщать, сообщить, выражать, выразить.
Тіточчин, -на, -не. = тітоньчин.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРІТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.