Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворкотати

Заворкота́ти, -чу́, -чеш, гл. Замурлыкать. Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не заворкоче. Ном. № 12270.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРКОТАТИ"
Дзус, дзу́ски! меж. 1) Прочь! Пошелъ! Нельзя! А дзуски, поганий! Кв. II. 268. Правда, й туди вашому брату.... дзус. К. ЧР. 243. А дзуски не хочеш? Козелец. у. 2) Брысь! (на кошекъ).
Досми́кування, -ня, с. Додергиваніе.
Зусім нар. Совсѣмъ. Нехай, нехай, — та й зусім занехай. Ном. № 11011.
Колотов, -тви, ж. = колотівка. Вх. Уг. 246.
Невміло нар. Неумѣло.
Осичаний, -а, -е. = осиковий. Ніяк не доступимо до осичаного прикілка. Грин. І. 70.
Остербнути, -ну, -неш, м. = остербати.
Співака, -ки, м. = співак 1, 2. Греб. 389. Співають співаки, — щоб вас побрали собаки. Ном. № 12446.
Тютюняка, -ки, м. Ув. отъ тютюн. Табачище. Желех.
Часом нар. 1) Иногда, порой. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. 2) Въ случаѣ. Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить. ЗОЮР. І. 174. Случайно, случается. На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь. Єв. Мт. IV. 6. Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся. Рудч. Ск. І. 11. а він не прийде до нас часом? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? а сам би він не зробив часом? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.