Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворкотати

Заворкота́ти, -чу́, -чеш, гл. Замурлыкать. Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не заворкоче. Ном. № 12270.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРКОТАТИ"
Браля, -лі, ж. Работница, собирающая, дергающая коноплю. Желех.
Браток, -тка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) — лісовий. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. І. 141.
Дозоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. дозолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотят, а в хаті косу золотят; на дворі домолочуют, а в хаті дозолочуют. Грин. ІІІ. 509.
Жали́ва, -ви, ж. Крапива, Urtica urens L, Urtica dioica L. Камен. у.
Заду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. Опухнуть отъ сна, пьянства, болѣзни. Аж задувся від гульні та недоспаних ночей. Мир. ХРВ. 233.
Каплуновий, -а, -е. Относящійся къ каплуну.
Набарложи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Належаться въ грязи (о свиньѣ).
Недолимок, -мку, м. Чеканъ (ручное оружіе). Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206.
Поважно нар. 1) Почтенно. 2) Серіозно, съ важностью, съ достоинствомъ. Поважно та тихо... сходилися полковники. Шевч. 233. Промовила Зося поважно. Левиц. І. 433.
Розлютувати, -ту́ю, -єш, гл. Разозлить. Сестрина одповідь ще більш і ще гірше мене розлютувала. Стор. МПр. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.