Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволока

Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. Чуб. V. 198. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОКА"
Водник, -ка, м. пт. приморская ласточка, Sterna hirundo. Вх. Лем. 400.
Гірловий, -а, -е. Относящійся къ гирлу, ему принадлежащій. Браун. 17.
Де́споцтво, -ва, с. Деспотизмъ. К. Кр. 17, 31. К. XII. 10. Біда, як дика сила деспоцтва та викличе з пекла дику силу рабства. К. XII. 39.
Дихави́чний, -а, -е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. НВолын. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка. Н. Вол. у.
Заблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Зайти куда нибудь, блуждая. 2) Пуститься въ бродяжничество.
Купавка, -ки, ж. 1) Раст. Ranunculus arvensis L. ЗЮЗО. І. 133. 2) = купалка. Вх. Лем. 430.
Маслю́к, -ка, м. = масляк 1 и 2.
Необлудність, -ности, ж. Чистосердечіе, нелицепріятіе. Волын. г.
Перекошувати, -шую, -єш, сов. в. перекоси́ти, -шу, -сиш, гл. Перекашивать, перекосить (косою), прокосить далѣе, чѣмъ слѣдовало.
Рубльовик, -ка, м. Рублевая монета. Купи мені, моя мати, за три копи голку.... а за того рубльовика мальовані пяльця. Чуб. V. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.