Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволока

Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. Чуб. V. 198. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОКА"
Бортуля, -лі, ж. Глупая женщина. Вх. Лем. 394.
Верескун, -на, м. Крикунъ. Уман. II. 48.
Видимо нар. 1) Явно; очевидно. Видимо смерть зближалась. Св. Л. 97. 2) Конечно, разумѣется. Видимо, — він узяв, — хто ж іще? Зміев. у.
Образок, -зка, м. 1) Ум. отъ образ. 2) мн. Обранки. Раст. Calla palustris L. ЗЮЗО. I. 115. Ум. образочок.
Перелатати, -та́ю, -єш, гл. Наново починить, поставить заплаты.
Пересмажити Cм. пересмажувати.
Поличчя, -чя, с. Портретъ. Посилаю тепер тобі, друже мій єдиний, своє поличчя. (О. 186І. X. 8).
Спомогтися, -жу́ся, -жешся, гл. = спромогтися. Спомігся, як убогий на кисіль. Ном. № 7905. Коли ж хто не споможеться грішми, то він бере усячиною. Кв.
Шаблюка, -ки, ж. Ув. отъ шабля. Мет. 238. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном.
Шкаралупа, -пи, ж. Скорлупа яйца. ЕЗ. V. 208; корка арбуза и пр. Булатом ввесь обшився і був як в шкаралупі боб. Котл. Ен. VI. 29. Вже третій кавун доїдали.... по хаті шкаралуп, як на баштані коло куріня. Св. Л. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.