Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіякуватий

Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку. Грин. ІІ. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІЯКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІЯКУВАТИЙ"
Брак, -ку, м. 1) Бракъ, негодное. Сам брак ми ( = мі) лишили. Фр. Пр. 116. 2) Недостатокъ, неимѣніе. Купив би всього, та брак грошей.
Виповнити, -ся. Cм. виповняти, -ся.
Вишнябати, -баю, -єш, гл. Выйти съ трудомъ, выползти. Така стара, що вже й з хати не вишнябає: усе на печі лежить. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Захлющытыся, -шуся, -щишся, гл. = захлюстатыся.
Наді́ти Cм. надівати.
Надповза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. надповзти́, -взу́, -зе́ш, гл. Подползать, подползти.
Невгаразд нар. Невпопадъ, ни къ селу, ни къ городу.
Невтерпучий, -а, -е. Нестерпимый. В невтерпучих муках стогнали. Стор. МПр. 129.
Одежина, -ни, ж. 1) Что либо изъ платья. Г. Барв. 190. 2) Одежина = Одежа. жалувати одежину. Беречь платье. нехтувати одежину. Не жалѣть, не беречь одежды. Ном. № 11133. Ум. одежинка. Мир. Пов. І. 123.
Тихісічкий, -а, -е. = тихісінький. Вх. Лем. 473.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІЯКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.