Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіякуватий

Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку. Грин. ІІ. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІЯКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІЯКУВАТИЙ"
Гаска, -ки, ж. Молотокъ для разбиванія кусковъ соли вываренной на солеваренныхъ сковородахъ. Вх. Зн. 49.
Дово́льність, -ности, ж. Довольствіе, довольство, удовлетворенность. Чого ж, чого, Домашенько, од пана втікаєш? Чи ти собі довольности ніякої не маєш? Грин. ІІІ. 615.
Зака́льок, -ка, м. = закалець.
Купцем нар. см. купець.
Переморозити, -жу, -виш, гл. Переморозить.
Перенести Cм. переносити.
Понадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задумать, надуматься (о многихъ). Поки понадумуєтеся, чи їхати, чи не їхати, то й вечір буде. Харьк. у.
Понура, -ри, об. 1) Угрюмый человѣкъ, человѣкъ смотрящій внизъ. Ходив собі понурою. МВ. (О. 1862. І. 71). За ними йшли святі понури, що не дивились і на світ. Котл. Ен. III. 29. Сидить собі як понура, ні на кого й не дивиться. Кв. 2) Въ загадкѣ: свинья. ХС. III. 65.
Поцмокнути, -ну, -неш, гл. Чмокнуть. Віддали дочки, а свої парубки лиш поцмокнули. Гн. II. 27.
Пошамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Пошелестѣть, пошуршать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІЯКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.