Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіякуватий

Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку. Грин. ІІ. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІЯКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІЯКУВАТИЙ"
Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Залої́тися, -лою́ся, -ї́шся, гл. 1) Засалиться. Н. Вол. у. 2) Облѣпиться чѣмъ. Залоївся камінь, бо зерно було сире, то мов тістом замазав хто. Канев. у.
Ле́скіт, -коту, м. и пр. = ло́скіт и пр.
Ліси́ця, -ці, ж. = лісунка? Шух. І. 43.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Посхоплювати, -люю, -єш, гл. Схватить (во множествѣ).  
Смородливий, -а, -е. Смрадный.
Тля, тлі, ж. Насѣк. Psylla. Шейк. Вх. І. 7.
Чембор, -ра, м. Полушелковая цвѣтная лента, которой опоясываются сверхъ пояса крестьянки въ стрыйскомъ у. Гол. Од. 71. Винесемо із гор шовку дівкам на чембори. Гол. IV. 4 58.
Щиблювати, -люю, -єш, гл.поріж. Надѣвать по́ріж (родъ рыболовной сѣти) на канатъ. Вас. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІЯКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.