Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'ялити

Зав'Яли́ти, -лю, -лиш, гл. = зв'ялити. Не зав'ялив би свої літа молодії, як тепер в'ялить. О. 1862. X. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЛИТИ"
Випестувати, -тую, -єш, гл. = випестити. К. ЧР. 218.
Одягання, -ня, с. Одѣваніе.
Орендаренко, -ка, м. Сынъ арендатора.
Переплигнути Cм. переплигувати.
Сабе меж. = цабе.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Співун, -на, м. Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131.
Укресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня).
Шуркнутися, -кнуся, -нешся, гл. Вскочить во что. Шуркнутися до комори. Вх. Лем. 486.
Шухля, -лі, ж. Лихорадка. Влад.-Волынск. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.