Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'язування

Зав'Я́зування, -ня, с. Завязываніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗУВАННЯ"
Домоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
Зажу́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зажури́ти, -рю́, -риш, гл. Опечаливать, опечалить. Зажурив того Івана. Рудч. Ск. II. 120.
Кола, -ли, ж. Телѣга. Вийди, мила, з коли, покажи личенько родові. Гол. IV. 302.
Мужичи́ще, -ща, м. Ув. отъ мужик.
Настругувати, -гую, -єш, сов. в. наструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Настругивать, настругать. Желех.
Нещасник, -ка, м. Несчастный мужчина. (Маркіянъ Шашкевичъ. Желех.).
Підлистник, -ка, м. Раст. Asarum europaeum L. ЗЮЗО. І. 113.
Підсміювати, -юю, -єш, гл. Подсмѣиваться. У беседі зо всіма і говорить, і регочеться, і підсміює. Кв. А ти запевне не посмів? — йому підсміює лисиця. Гліб.
Пороскопирсувати, -сую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).  
Сироватень, -тня, м. пт. Лунь. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯЗУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.