Бздіти, бздю, бздиш, одн. в. бздну́ти, -ну́, -неш, гл. Бздѣть, испускать, испустить вѣтры. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. Не бзди гостро, бо уріжешся.
Звіно́к, -нка́, м. 1) — ри́би. Поперекъ отрѣзанный кусокъ рыбы. Ой поставив козак Нечай та сторожу в місті, а сам пішов до кумоньки звінок риби їсти. 2) Раст. Rhinauthus crista galli. Cм. звонець.
Лип'я́, -п'я, соб. Липы.
Полетіти, -лечу́, -ти́ш, гл. Полетѣть. Полетів голуб та й сів у житі.
Прибіжанин, -на, м. Богомолецъ. Сто двадцять літ живе чернець мовчущий... На поучення прибіжанам темним знай мимрить.
Пригніт, -ту, м. Притѣсненіе. Нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні... Ми і в тісноті і в пригніті...
Сирян, си́ряний, -а, -е. Сырный, изъ творога, съ творогомъ. Та й привезли діжку сиру на коровай: та хвалимо Бога — сирян буде наш коровай.
Спідник, -ка, м. = спідняк 1.
Тень-тень! меж. 1) Выражаетъ звонъ, металлическій звукъ. А підківки тень-тень! 2) сюди тень, туди тень. Сюда пошелъ, туда пошелъ — о слоняющемся или занятомъ дѣлами, требующими хожденія. Сюди тень, туди тень, — і проминув увесь день. Cм. тинятися.
Чморкати, -каю, -єш, гл. = чв'якати 2. Їдеш по багні, а вода чморкає.
