Безкарність, -ности, ж. Безнаказанность.
Вихорити, -рю, -риш, гл.
1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі.
Відщебетати, -чу́, -чеш, гл. Окончить щебетать.
Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір.
Ковбота, -ти, ж. Яма въ болотѣ, рѣкѣ. Cм. ковбаня.
Лима́нний, -а, -е. 1) Относящійся къ лиману 1. 2) Озерный.
Лі́жко, -ка, с. Кровать. По своєму ліжку простягай ніжку. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Не на ліжко, — в домовину сиротою ляжу. Ум. ліженько, ліжечко. Пішов до ліженька, — постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька.
Стісняти, -няю, -єш, сов. в. стісни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Складывать, сложить очень тѣсно что либо, напр. доски, бревна, снопы.
Сховати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Спрятать. Далеко сховавши, ближче найдеш.
2) Похоронить, схоронить. Сховали Гриця близько гряниці, плакали за ним всі молодиці.
Увечері нар. Вечеромъ. Ум. увече́рочку. Ой нема та й не буде, хиба ввечері прибуде, а ввечері-ввечерочку, а уночі в холодочку.
