Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Брехнею не відбрешешся.
Вісько, -ка, с. и пр. військо и пр. Без ради й вісько гине.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка.
Же́нничка, -ки, ж. Жатвенная машина.
Меля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Вилять, вертѣть. Моє теля хвостом меля.
Настановлятися, -вля́юся, -єшся, сов. в. настанови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. = наставлятися 1 и 2.
Одш.. Cм. отъ відшахнутися до відшумувати.
Понараювати, -раюю, -єш, гл. = понараджувати.
Фатьол, -ла, м. Бѣлый платокъ, которымъ покрываютъ голову новобрачной. Де ся сі коса діла: ци в поле поленула, ци пуд білий фатьол сіла?
Хвалій, -лія, м. Хвалитель.
