Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворожити

Заворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Заворожить, заколдовать, заговорить. Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? МВ. (О. 1862. І. 99). 2) Поворожить, начать ворожить. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! Шевч. 264. Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші? Грин. III. 598.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРОЖИТИ"
Ворожіння, -ня, с. Гаданіе, ворожба.
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. О. 1862. VII. 37, 38. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку. Грин. II. 153.
Позаганяти, -ка́ю, -єш, гл. Загнать (многихъ). Вона б нашу худобоньку та позаганяла. Чуб. V. 726.
Послабіти, -біємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ).
Прикроплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прикропи́тися, -плюся, -пишся, гл. Быть побрызганнымъ сверху.
Розігнати, -ся. Cм. розганяти, -ся.
Ротній, -я, -є. Ротный. Чуб. V. 972. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки. Грин. II. 201.
Трошечка нар. Ум. отъ троха.
Уторник, -ка, м. = утірник. Вх. Зн. 74.
Цикавка, -ки, ж. = сикавка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.