Дріб'язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб'язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, — от і забудеш що небудь, випаде з голови. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб'язку повен запічок. 3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску. 4) на дріб'язок, на дріб'язки поби́ти. Побить на мелкіе кусочки.
Кокати, -каю, -єш, гл. Стричь (преимущественно овецъ).
Наймичкува́ти, -чку́ю, -єш, гл. Быть наемной работницей, служанкой.
Оденчичка, -ки, ж. Пришедшая на оденки.
Попаски нар.
1) Пася, пасясь на ходу. Отара попаски попхалась навманя. Вівці... роскотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю.
2) Осторожно. Кішка іде попаски.
Поперенівечувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и перенівечити, но во множествѣ.
Розбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбитися, -зіб'юся, -єшся, гл. 1) Разбиваться, разбиться. На Петра Вериги розбиваються криги. Піду ж бо я утоплюся, або в камінь розіб'юся. 2) Сокрушаться, убиваться. Чумакова жінка за чумаком розбивається. 3) Раздѣляться, раздѣлиться.
Сікарня, -ні, ж. Доска, на которой рубятъ котлеты.
Ужовкнути, -ну, -неш, гл. Пожелтѣть (отчасти).
Хворота, -ти, ж. = хвороба. Не дішов багатий до своєго двора, перестріла богача сильная хворота.
