Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадюча

Гадюча, -ча́ти, с. = гадюченя. Ком. 11. стр. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧА"
Барна, -ни, м. Темносѣрый волъ. Фр. Пр. 23. Темно-красно-бурый волъ. Вх. Лем. 390.
Безрога, -ги, ж. Свинья. Подольск. г. Галиц.
Двана́дцятеро чис. Двѣнадцать душъ, штукъ; дюжина. Була така жовна, мала дванадцятеро дітей, тії діти мали всі по дванадцатеро дітей, — скільки всіх було? Чуб. І. 139.
Засмали́ти, -ся. Cм. засмалювати, -ся.
Здохлени́на, -ни, ж. Дохлятина, мясо дохлой скотины. Желех.
Новорілля, -лі, ж. Вспаханное весной поле для ярового посѣва. Вас. 196.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Потаємне нар. Тайно, тайкомъ. Канев. у. Могил. у. Так вона потаємне від мене все переносила до сусідки. Уман. у.
Судук, -ка, м. = судак. Вх. Пч. II. 19.
Хорувати, -рую, -єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ном. № 12694. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДЮЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.