За́тичка, -ки, ж. 1) Пробка, то, чѣмъ закупориваютъ, затыкаютъ. Чоловік скоренько заткнув пляшку, перехрестив затичку, та знов у воду. 2) Цвѣтокъ, который втыкается въ волосы дѣвушекъ для украшенія.
Здіб, здо́бу, м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. вона на такий здіб, що і... Она такова же по внѣшнему виду, какъ и...
Крутоголовчики, -ків, м. мн. Раст. Prunella grandiflora.
Паха, -хи, ж. = пахва. Узяв її по під пахи. Ум. пашка. Ой взяв же ї по-під пашки, повів же ї по-під дашки.
Похухати, -хаю, -єш, гл. = похукати.
Приткнути, -ся. Cм. ii. притикати, -ся.
Рокиточка, -ки, ж. Ум. отъ рокита.
Сиз, сизий, -а, -е. Сизый. На тім яворі сиз сокіл сидить. Голуб сизий, голуб сизий, голубка сизійша. Сизі орли заклекотали. Ум. сизенький, сизесенький. Постій, постій, козаченьку, мій сизенький орле. Голубочко моя сизесенька, дівчинонько моя вірнесенька.
Супротивний, -а, -е. Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав.
Шолудяй, -дя́я, м. = шолудивець. Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй.
