Виїдати, -даю, -єш, сов. в. виїсти, -їм, -їси, гл.
1) Выѣдать, выѣсть. Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
2) Съѣдать, съѣсть все, всѣхъ. Їх би такого росплодилось, що й світу б не було, як би їх грім не бив та вовки не виїдали. Хліб... сарана виїла. Когда говорится о ѣдѣ людей, то виїсти употребляется только въ приложеніи къ жидкой пищѣ: Виїв миску борщу, поїв усі пироги, та й буде з мене.
Ворочання, -ня, с. Переворачиваніе.
Геній, -нія, м. Геній. Не чути в його словах дихання генія.
Доме́лювати, -люю, -єш, сов. в. домоло́ти, -мелю́, -ме́леш, гл. Домалывать, домолоть.
Лагодитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Собираться, готовиться. А я оце лагодився до вас іти. Почали лагодитись, зарані виїхали. Парубки лагодяться у танець.
2) Починяться.
3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою.
Неволити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, насильно заставлять. Неволити нікого не можна.
Обмивання, -ня, с. Обмываніе, омовеніе. Це обмивання треба зробити по заході сонця.
Піч, пе́чі, ж. Печь. Піч наша регоче, коровая хоче. мовчи, бо піч у хаті. Молчи, — есть лишніе люди. піч гончарська. Обжигальная печь для посуды. Ум. пічка.
Попідземний, -а, -е. То-же, что и підземний, подземный, но занимающій подъ поверхностью земли болѣе обширное пространство, идущій подъ землей.
Теля, -ляти, с. Теленокъ. Із благовісного теляти добра не ждати. Ум. телятко, телятонько, теляточко.
