Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завтра

За́втра, за́втре, нар. Завтра. Сьогодня пан, а завтра пропав. Ном. № 1152. На завтра(е). На слѣдующій день, на другой день. Щоб на завтре на ранок рушники виткала. Рудч. Ск. II. 100. По за́втрьому. Послѣзавтра. Як сьогодні, так і завтра, як завтра, так і по завтрьому. Мир. ХРВ. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВТРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВТРА"
Вибльовувати, -вую, -єш, сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ). Аф. 323.
Збли́зька́ нар. 1) Вблизи. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. 2) Изнедалека. Ой прилітає сім пар голубів зблизька. Чуб. V. 238.
На́го нар. Наго, голо.
Неосяжний, -а, -е. 1) Необъятный. 2) Недостижимый.
Охаювати, охаюю, -єш, сов. в. охаяти, -хаю, -єш, гл. = охаючувати, охаючити. Зіллє моє та охайнеє, дитя моє та коханеє! Я ж тебе та охаяла, Марусеньку та угаяла. Мет. 229.
Позапилювати, -люю, -єш, гл. Запылить (во множествѣ). Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані. K. ЧР. 3.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Страва, -ви, ж. Кушанье, пища, кормъ, продовольствіе. Ой нате вам, рибалочки, ще й соли на страву. Мет. 18.
Трудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Трудиться, работать. Хто трудиться, той не журиться. Посл.
Угледітися, -джуся, -дишся, гл. Уберечься. Не вгледівся од пожежі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВТРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.