Відділити, -ся. Cм. відділяти, -ся.
Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його.
Дри́вотень, -тня, м. = дрівітня.
Завиду́щий, -а, -е. Завистливый. Завидущі очі.
Зизу́ля, -лі, ж. = зозуля.
Поділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. поділити, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить, раздѣлить между нѣсколькими или на нѣсколько частей. Батько їх (синів) поділив хазяйством та й умер. Благослови, Боже... коровай поділити. Діли мерщій, а то ми тебе поділимо. 2) Въ ариѳм.: раздѣлить.
Пронишпорити, -рю, -риш, гл. = пронюхать.
Сотничка, -ки, ж. Жена сотника. А за ним його сотничка Харчиха.
Тенето, -та, с. Тенета, сѣть охотничья, употр. преимущ. во мн. ч. тенета. Сѣти. Звір є, та в тенето не напудиш. Поставив чоловік тенета на зайця, а в їх піймалась лисиця.
Шаговий, -а, -е. Грошевый. Була б шагових бубликів узяла, то й стала б усіх обділити.
