Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чепко

Чепко нар. Ловко, опрятно, аккуратно, красиво. Треба чепко ходити, будуть хлопці любити. Чуб. І. 246. А таки свині чепче за тебе їдять: скільки понакришував та понакидав. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПКО"
За́пісоч, -чі, ж. Небольшая отлогая насыпь песку возлѣ рѣки. Кременчугск. у.
Ле́жаний, -а, -е. Достающійся безъ труда. У нас грошей лежаних нема. Грин. І. 244. Попові а котові лежаний хліб. Ном. № 8071.
Ме! меж., выражающее блеяніе овцы. Прийде коза до воза да й скаже: ме! Ном. № Ні ґу, ні ме. Ничего не можетъ сказать. Мнж. 163.
Отаманиха, -хи, ж. Жена атамана.
Понараджувати, -джую, -єш, гл. Посовѣтовать (во множествѣ).
Розгниватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розгни́тися, -ниюся, -єшся, гл. Загниваться, зашиться. Розрубав ногу наче й не дуже, а тепер гляньте, як розшилася. Харьк.
Самопіч, -печі, ж. Эпитетъ квашни въ сказкахъ: сама пекущая. Чуб. II. 38. Узяв діжу-самопіч. Чуб. II. 38.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать. Вх. Зн. 67.
Чад, -ду, м. Угаръ. Нехай іде з димом і чадом. Ном. № 8380.
Шпитальний, -а, -е. Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕПКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.