Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приручати

Приручати, -ча́ю, -єш, сов. в. приручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Кому ж ти мене, мій батечку, приручаєш? Мил. 180. Покидаєш мене, серденятко моє! Ой кому ж ти приручаєш? Мет. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИРУЧАТИ"
Брачка, -ки, ж. 1) Ухватъ. Козел. у. 2) Требованіе на продуктъ, покупаніе. Добре торгуєте грушами? — Кий біс! Така брачка, що вдруге вже не привеземо, — купують мало. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Відмочити Cм. відмочувати.
Горба́нь, -ня́, м. Горбунъ.
Завихі́ль, -хо́лі, ж. Мятель, вьюга. Черк. у.
За́кло, -ла, с. Кусокъ земли, вдающійся въ чужую землю. Козелец. у.
Запу́тати, -таю, -єш, гл. = заплутати.
Перетісувати, -сую, -єш, сов. в. перетеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Перетесывать, перетесать вновь или иначе.
Потьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. АД. І. 194. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило. АД. І. 190.
Роєнний, -а, -е. Къ рою относящійся, отъ роя, роенія полученный. У мене половина бджіл роєнних, а половина не ротних. Волч. у.
Холодниця, -ці, ж. Подвальная тюрьма, арестантская. Були запорожці в холодниці. Старший запорожець у залізах сидить, а товариство в колодках. ЗОЮР. І. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.