Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. Бух в воду, ніби втопився. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці.
Відучити, -ся. Cм. відучувати, -ся.
Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи.
Жовтне́вий, -а, -е. Сентябрьскій.
Зволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. вволокти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Подниматься, подняться съ трудомъ, вставать, встать съ трудомъ. Довго спав на сіні в клуні, аж над вечір зволікся і потяг до церкви.
Квадрат, -ту, м. Квадратъ.
Коловоріт и коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья.
Нала́пувати, -пую, -єш, сов. в. нала́пати, -паю, -єш, гл. 1) Нащупывать, нащупать, находить, найти ощупью. Тільки мацають по столу (сліпі), ніяк не налапають тієї миски. 2) Ловить, наловить, хватать, нахватать. Пошли дурня по раки, а він жаб налапа.
Потаращити, -щу, -щиш, гл. Потащить.