Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прирубувати

Прирубувати, -бую, -єш, сов. в. прируба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Рубить, нарубить въ добавленіе. Прирубай ще трохи дровець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИРУБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИРУБУВАТИ"
Відстрявати, -ряю, -єш, сов. в. відстряти, -ряну, -неш, гл. Отступать, отступить отъ чего, отстраниться. Хотіли гуртом купить ту землю і Павло був між нами, а тоді він од нас одстряв. Александров. у. (Залюбов.).
Ґру́нтик, гру́нтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
Жада́ний, -а, -е. Желанный. Наступив довго жаданий день. Стор. Пани мої кохані та жадані! Н. Вол. у. Е, мій жаданий, де ж я візьму стілько грошей? Камен. у.
Забіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. забра́тися, -беру́ся, -бере́шся, гл. 1) Забираться, забраться, заходить, зайти, залѣзать, залѣзть. Зозуля вороженька в кущі забірається. Млр. л. сб. 54. Еней на піч забрався спати. Котл. Ен. І. 21. Наросказував міх, що і в торбу не забереться. Ном. № 1345. Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. Послов. 2) Убираться, убраться. Геть, забірайся звідси! Харьк. у. 3) Перебираться, перебраться. Я заберусь у хату, а татко тут житимуть. Камен. у. 4) Браться, взяться руками. Забратися в боки. Заберіться за ручечки. Мил. 220. 5)на тепло́. Начинать теплѣть (о погодѣ). Вх. Лем. 414.
Лавровий, -а, -е. Лавровый. Желех.
Отласина, -на, ж. Атласная матерія. Скинула вельможна з себе отласину, та одягнула синюю свитину. Н. п.
Побратим, -ма, м. Названный братъ, другъ. При добрій годині всі куми і побратими. Ном. № 2310. Одріклася вся названая родина, тоді нема ні кума, ні побратима. Чуб. V. 469. Ум. побрати́мко. Федьк. II. 125.
Позострівати, -ва́ю, -єш, гл. Встрѣтить (многихъ и не разомъ).
Походистий, -а, -е. Отлогій, съ легкими склонами. Походиста гора. Вх. Лем. 455.
Складати, -да́ю, -єш, сов. в. скласти, складу, -деш, гл. 1) Складывать, сложить. Зорем лан посесорові та, вижавши, складем і звозим. ЗОЮР. І. 143. Так я свій крам у коробочку склав. АД. II. 35. Ганна сиділа, склавши руки. Левиц. І. 29. 2) Набирать, набрать (типографск. терминъ). З) Составлять, составить изъ отдѣльныхъ частей, собирать. Складати машину. Херс. 4) Слагать, сложить, составлять, составить, сочинять, сочинить. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Ном. № 6814. Оці вірші віршую я для себе, братія моя! мені легшає в неволі, як я їх складаю. Шевч. 442. 5) Ариѳм. Слагать. Кон. Ар. 3.рахубу. Считать, посчитать. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Ком. РІ. 49. 6)хрест. Креститься, перекреститься. Перед домом Божим хреста не склав, тим його й Бог скарав. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИРУБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.