Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прирожденний

Прирожденний, -а, -е. 1) Природный, врожденный. Луччий розум прирожденний, як научений. Ном. № 6039. Прирожденна відьма не така злюща, як учена. ЗОЮР. II. 39. 2) Рожденный, родной (о сынѣ, дочери). Виходь, мати, з віком стрічать своїх діток: одно дитя прирожденнеє, друге дитя суженеє. МУЕ. III. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИРОЖДЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИРОЖДЕННИЙ"
Виткий, -а, -е. Вьющійся. Витке зілля хміль, виноград. Чигир. у.
Відмагання, -ня, с. Отказы, отговорки. Ніяке відмагання не помага. Г. Барв. 519.
Жовнірува́ння, -ня, с. Солдатская служба.
Загро́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться гроздьями, кистями.
За́сів, -ву, м. Посѣвъ. Оця рука у нас сього року під засівом. Черк. у. Дають плуги, воли сірі, ще й до того всі засіви. Чуб. V. 216.
Ламкий, -а́, -е́ Ломкій. Харьк.
Моцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. 1) Стараться, силиться, крѣпиться. 2) — з ним. Бороться, мѣряться силами съ кѣмъ. Желех.
Одинак, -ка, м. = одинець.
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Шулити, -лю́, -ли́ш, гл. Въ игрѣ въ шуль бросать палку такъ, чтобы одинъ конецъ ея подсунулся подъ другую, лежащую на землѣ палку. КС. 1887. VI. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИРОЖДЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.