Груща́ник, -ка, м. Пирогъ съ грушами.
Гурт 1, -та́, м. 1) Стадо (о скотѣ). По сусідству чужі гурти і отари скрізь паслись. 2) О людяхъ: толпа, собраніе, общество, компанія. Женуть гуртами християн у колізей. У гурті, то й смерть не страшна. У гурті каша їсться. Просимо до гурту. 3) О неодушевленныхъ предметахъ: группа. Кожну зірку нарізно не запримітиш, а хиба тільки цілий гурт їх. 4) В гурт, до гу́рту. Въ одно мѣсто, вмѣстѣ. Вовк, медвідь і кабан зібрались у гурт. Проциндрив Солопій горох і просвистав, а за горохом в гурт і жито, і пшеницю. Ходім же до гурту. 5) За гурт. Вмѣстѣ. Бувайте здорові! промовив усім нам за гурт. 6) Гурт на гурт. Всего на всего. Скільки зір гурт на гурт усіх, — цьому ще ніхто й рахуби не склав. 7) Продава́ти на гурт. Продавать оптомъ. Ум. Гурто́к.
Кахи меж., выражающее кашель. Ой ти, старий, кахи-кахи, я, молода, хихи-хихи! Знов біжить москаль поз двір та: кахи! А вона й собі: кахи!
Кряж, -жа, м.
1) Спинной хребетъ.
2) Холмъ. З'їхавши на високий кряж, озирнувся Кирило Тур. Давно вже на його грудях лежить широкий кряж сирої землі.
3) Деревянный отрубокъ цилиндрической формы.
Лицемі́рний, -а, -е. Лицемѣрный.
Ма́нна, -ни, ж. 1) Манна. І манна на народ посипалася грядом. 2) Раст. Gliceria fluitans. 3) Молоко? Як би вівці на сукровищі попасли, зараз би їм уняло манну — вони утратили би молоко.
Покрадати, -да́ю, -єш, гл. Красть постоянно понемногу.
Покріпити, -ся. Cм. покріпляти, -ся.
Промучити, -чу, -чиш, гл. Промучить. Цілісіньке літо промучив я свою голову.
Темність, -ности, ж.
1) Темнота, неясность. Стала йому дівчина за світло й за темність.
2) Слѣпота.
3) Невѣжество, невѣдѣніе. Мою темність осіяєш.
