Завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата.
Лабка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ла́ба. 2) Ножка въ ступі. 3) Одинъ изъ двухъ столбиковъ, деревянныхъ или желѣзныхъ, поддерживающихъ на припічку комін въ гуцульской печи. 4) куреча лабка. Раст. Lycopodium.
Наспак нар. = навспак. Наспатися, силюся, спится, гл. Наспаться.
Обшеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Ободрать шелуху на зернѣ передъ помоломъ.
Покумитися, -млюся, -мишся, гл. = покуматися.
Посваритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Поссориться. Не посварившись з ким перш, не міти приятеля. От вони чогось посварились, а таки пішли на вечерниці.
2) Разсердиться на кого, выбранить кого. Було за день добре мені впечеться своєю пустотою, а ще лучче розважить. І посварюсь, і поцілую його.
Розвести, -ся. Cм. розводити, -ся.
Розімлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розімліти, -лію, -єш, гл.
1) Разопрѣвать, разопрѣть, развариться (о варящейся пищѣ).
2) Разопрѣвать, разопрѣть, вспотѣть сильно (о человѣкѣ)
Стріляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стрелити, стрілити, -лю, -лиш, гл. Стрѣлять, выстрѣлить. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. Стефан в серце стрілив. Ой як стрілив, — царя вцілив.
Схопити, -ся. Cм. схоплювати, -ся.
