Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скубти

Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Мет. 213. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Ном., стр. 293, № 92. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. Ном. № 11931. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУБТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУБТИ"
Голомозий, -а, -е. Плѣшивый, лысый. Голомоза дитина. Дід твій лисий, а мати голомоза. Ном. № 6319. Багацько, як у голомозого чуприни. Ном. № 7710.
Дарома́ нар. = Дарма. О. 1861. VI. 62. А ясно, ясно — дарома, що ніч. О. 1862. V. 78.
Заста́вник, -ка, м. Закладчикъ, залогодатель.
Нескребений, -а, -е. Невычищенный; нечищенный. Лазав би, як свиня нескребена попереду ухом веде. Дума. Подають їм рибу нескребену. Грин. III. 452.
Подвижницький, -а, -е. Подвижническій. Мощам подвижницьким молитись. К. МБ. II. 123.
Позсихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Ссохнуться (во множествѣ). Не єретичі його й постоли! як же позсихались!... Насилу нацупив. О. 1862. II. 26.
Рашпіль, -ля, м. = рашкуль.
Розцвіркатися, -каюся, -єшся, гл. О воробьѣ: раскричаться. Як пішов горобчик танцювати, — роспурхався, розцвіркався. Грин. III. 663.
Тівко нар. = тілько. Ківко звіздоньків, тівко копоньків. Гол. II. 35.
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки. Гн. II. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУБТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.