Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скубти

Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Мет. 213. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Ном., стр. 293, № 92. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. Ном. № 11931. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУБТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУБТИ"
Брушляк, -ка, м. = брусла и брусля. Вх. Лем. 394. Ум. брушлячок.
За́ліжка, -ки, ж. Закладъ, пари. Виграв заліжку. Шух. І. 219.
Засічи́, -чу́, -че́ш, гл. = засікти. Желех.
Зменшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зменшитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Уменьшаться; уменьшиться. Левиц. Пов. 69. 2) Покоряться кому, уступать старшему.
Пипка, -ки, ж. 1) Сосокъ на груди. Конст. у. Вх. Пч. І. 15. 2) Сосокъ въ молочномъ рожкѣ. 3) Носокъ въ молочникѣ, чайникѣ.
Підбійка, -ки, ж. = підбій 1. Канев. у.
Плямина, -ни, ж. Пятно.
Порипати, -паю, -єш, гл. Поскрипѣть.  
Росправа, -ви, ж. 1) Расправа. К. ЧР. 245. Тягніть Варвару на росправу. Ном. № 3929. Я найду суд і росправу. МВ. І. 134. 2) Статья (литературная). Почав Квітка іще з 1816 року писати для харьківського журнала росправи про институт. К. Гр. Кв. XVIII. 3)сільська. Помѣщеніе сельскаго правленія.
Сушиця, -ці, ж. = сухоліс. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУБТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.