Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Відпанувати, -ную, -єш, гл. Окончить господствовать, царствовать.
Громадя́нський, -а, -е. Общественный. Громадянське життя. Мусиш з пана чоловіком громадянським статись. Не тільки що народньої, а нема в нас і громадянської гордощі. Наші пани, що повстали на Вкраїні з нових народним дуків, дбали про те, як би рідну мову підняти до.... громадянської поваги.
Загні́ток, -тка, м. Угнетенный. Там такий загніток, всякий ним послуговує.
Поганючий, -а, -е., Ув. отъ поганий.
Подостатком нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком.
Помовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговаривать. Утінкою називає, шлюбу брати помовляє.
Серм'яжник, -ка, м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Уст козаки, багачі-молодці в улани пійшли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли.
Тартаковий, -а, -е. Относящійся къ тартаку.
Терносливовий, -а, -е. Относящійся къ терносливу.
