Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поралити

Поралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом. Чуб. VII. 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАЛИТИ"
Амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Вилетіти Cм. вилітати.
Вистіг, -гу, м. Строчка въ шитьѣ. Харьк. г. Полтавск. г.
Дворо́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Дзвонари́ха, -хи, ж. Жена звонаря.
Мо́рхлий, -а, -е. Сморщенный, морщинистый (о плодахъ). Морхле яблуко, морхлі огірки. Черк. у. мо́рхле зерно. Зерно, засохшее въ колосѣ, недоразвившееся.
Осетрина, -ни, ж. Осетрина. Чорнявая, білявая на вечерю просить... що на рибу осетрину, на білу перину. Чуб. V. 316.
Повідвалювати, -люю, -єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).
Цнотливо нар. 1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила. Гн. І. 177. 2) Цѣломудренно.
Шкаметник, -ка, м. Крадущій куски необработаннаго сукна (Cм. шкаметка); вообще воръ. Вас. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.