Вінця, -нець, с. мн.
1) Края посуды.
2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ.
Завіта́льник, -ка, м. Посѣтитель. Мучать Тетяну завітальники. Хто не зайде, то все одно кажуть, що Василь до иншої ходить.
Лантуховий, -а, -е. Относящійся къ лантуху.
Отецький, -а, -е. 1) Отцовскій. Приблудився та до отецького двору. отецький син, отецька дитина. Названіе, прилагаемое къ добропорядочному сыну добропорядочныхъ родителей. Ой Василю, Василю, отецька дитино! Як лучиться отецький син, оддасть мене мати.
2) Отеческій.
Оцвенок, -нка, м. Кусокъ, обрубокъ (дерева, желѣза).
Перловий, -а, -е. Жемчужный. Сльози покотились як перлове зерно. Перлова нитка, тканка. Cм. тканка. Перлова нитка голову обв'язує.
Піддужати Cм. піддужувати.
Получчати, -чаю, -єш, гл. Улучшиться, сдѣлаться лучше. Упивались і чужої, і своєї крови, а получчали?
Пристін, -ну, м. Отвѣсный берегъ рѣки.
Рославий, -а, -е. = рослий. Рославі явори.
