Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попутник

Попутник, -ка, м. Раст. Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУТНИК"
Богоугодний, -а, -е. Богоугодный. К. Кр. 8. ЕЗ. V. 212.
Вартунок, -нку, м. = вартість. Желех.
Гичина, -ни, ж. Одинъ стебелекъ гичі. Ум. гичинка. Черниг. у.
Креплики, -ків, м. мн. Пирожки съ капустой, сливами или рыбой. Kolb. І. 86.
Нагрі́мати I, -маю, -єш, гл. Погрозить, накричать на кого. Желех.
Надбере́жний, -а, -е. Береговой, набережный. Желех.
Нежит, -та, м. = нежид.
Обв'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обв'язатися, -жуся, -жешся, гл. = об'язуватися, об'язатися.  
Попригладжувати, -джую, -єш, гл. Пригладить (во множествѣ).
Хорма, -ми, ж. = хворма. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПУТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.