Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попрорубувати

Попрорубувати, -бую, -єш, гл. Прорубить (во множествѣ). Він у тій коморі вікна попрорубував. Драг. 176. Вже Сидір ополонки попрорубував.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРОРУБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРОРУБУВАТИ"
Безвітря, -ря, с. Безвѣтріе, затишье, штиль. Ком. І. 41. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає. Полт.
Запа́хнути и запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші. Рудч. Ск. II. 64.
Затону́ти, -ну́, -неш, гл. Утонуть. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.
Навректи́, -чу́, -че́ш, гл. = наврочити.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Позлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Слежаться (о многомъ). У його жупани та позлежувалися. Чуб. V. 735.
Понапікати, -ка́ю, -єш, гл. Напечь. Всього понапинано. Мнж. 130. Вона заходилась, понапікала хліба. Грин. II. 85. Мати понапікала й понаварювала. Левиц. Пов. 154.
Потирити, -рю, -риш, гл. 1) Потащить. Чуб. II. 541. 2) Швырнуть, бросить. Подають йому. Куди! озьме та так до порога й потире. Драг. 63.
Рунце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Черун, -на, м. = чертіж. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРОРУБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.