Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попускатися

Попускатися, -каюся, -єшся, сов. в. попуститися, -щуся, -стишся, гл. Допускать, допустить себя до чего. Як свиня вкусить, або жінка попоб'є, то на страшний суд не встанеш, щоб ти не попускався. Г. Барв. 322.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУСКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУСКАТИСЯ"
Глушець, -шця, м. Лень, Linum usitatissimum. Вх. Уг. 233.
Забрязкоті́ти, -ко́чу, -ти́ш, гл. = забрязкати. Аф.
Зба́нка, -ки, ж. = збан.
Кривдонька и кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. К. Іов. 47. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу. К. ЧР. 285.
Повіщати, -ща́ю, -єш, гл. Объявлять, возвѣщать.
Попоробити, -блю, -биш, гл. Поработать много, наработаться. Попороби до поту, то й попоїси в охоту. Грин. II. 309.
Роспечатати Cм. роспечатувати.
Сажати, -жа́ю, -єш, гл. 1) = садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити. Грин. ІІІ. 350. 2) = садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають. Ном. 3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати. КС. 1882. II. 436. 4) Всовывать, вкладывать. Сажай мені кужель у праве ухо! — Вона всадить. ЗОЮР. ІІ. 23.
Твердяк, -ка, м. Раст. a) Lythrum Salicaria L. Анн. 205. б) Lythrum virgatum L. Анн. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПУСКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.