Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пора

Пора, -ри, ж. 1) Время, пора. Як прийшла до його тая пора, шо вже йому треба бігти, то він так стогне. Грин. II. 137. У робочу пору. Стор. МПр. 67. 2) Возрастъ. дівчина на порі, у порі. Дѣвушка-невѣста. Росла, рост дівчинонька та й у порі стала. Зміев. у. 3) на таких порах бути. Быть беременной. Хиба ти вже забув, що покинув мене на таких порах? Чуб. II. 19. 4) без пори. Преждевременно. Нив дуже горілку, та так без пори і вмер. Канев. у. 5) Употр. какъ нарѣчіе: пора. Та годі седіти, да пора летіти. Мет. 257.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРА"
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Оснівонька, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Плодь, -ді, ж. Животное, тварь, все, что плодится. А в воді ще була риба й хробаки й усяка плодъ. Гн. II. 118.
Покатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Покатать, повозить. 2) Быстро поѣхать. О. Гервасій покатав льодом, тільки паламар поньокує. Св. Л. 95.
Поклекотіти, -кочу, -тиш, гл. = поклекотати.
Порозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. = порозумнішати. Де вже він порозуміє, коли тепер дурний. Камен. у.
Роскопати, -ся. Cм. роскопувати, -ся.
Скигління, -ня, с. Визгъ, жалобный визгъ. Скигління собаче. К. МБ. X. 11.
Скокнути, -кну, -неш, гл. = скікнути.
Столувати, -лую, -єш, гл.стіл — з ким. Ѣсть съ кѣмъ за однимъ столомъ. Ти зо мною, негарною, ти стіл столуєш, а з чужою, хорошою, ти ніч ночуєш. Грин. ІІІ. 344.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.