Верховець, -вця, м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.
Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого.
Коханенький, -а, -е., Ум. отъ коханий.
Ли́пець, -пця, м. 1) Мѣсяцъ іюль. Одного літнього гарячого дня в місяці липці 184... року з города Тули вийшла купка хлопців. 2) род. пад. — пцю. Липовый медъ.
На́їзд, -ду, м. Съѣздъ, наѣздъ. Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека понаїздили купці. —
Насини́ти. Cм. Наси́нювати.
Нічо мѣст. = нічого.
Саблук, -ка, м. саблука, -ки, ж. Сортъ яблокъ.
Тайник, -ка, м.
1) Тайникъ, секретное мѣсто.
2) Тяйный проходъ. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. Ум. тайничо́к.
Чваньковитий, чванькуватий, -а, -е. = чванливий. Панич був теж чваньковитий ляшок.
