Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попувати

Попувати, -пую, -єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує. К. МБ. X. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУВАТИ"
Боярий, -а, -е. = боярський Уже коні на стану гогочуть, буяре до коней не хочуть, буярої чести не знають. Грин. ІІІ. 550.
Зві́рик, -ка, м. Ум. отъ ii звір.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами. Черк. у.
Катівський, -а, -е. Палачевъ. Щоб тебе не минули катівські руки. Ном. № 3690.
Крицяний, -а́, -е́ = крицевий. Шух. І. 192. Похмуро дивит в крицяну рушницю. Федьк. І. 19.
Небіль, -лю, м. Крупный камень песчаникъ (не битый). Мнж. 186.
Підвечірок, -рку, м. Закуска предъ ужиномъ.  
Протуркотати, -чу́, -чеш, гл. Проворковать.
Русаля, -лів, мн. Троицкіе святки. Вх. Лем. 463.
Совість, -сти, ж. = сумління. У їх драгунська совість. Ном. № 3170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.