Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поранник

Поранник, -ку, м. Раст. Plantago lanceolata L. О. 1861. І. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАННИК"
Дурно́ха, -хи, ж. Нервная лихорадка, тифъ. Вх. Зн. 16.
Кефала, -ли́, ж. Кефаль.
Лугарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Быть лугарем. Чи він в лузі лугарює, чи він чумакує? Щог. В. 25.
Недоумкуватий, -а, -е. Неосмысленный, глуповатый. Як хто вкоїть що недоумкувате, грімають. Ном. № 421.
Пантофель, -фля, м. = пантохвель. Чуб. І. 235.
Підплитник, -ка, м. пт. = берегуля. Вх. Пч. II. 12.
Потайці нар. = потай. Н. Вол. у. Сама собі їсть в потайці од матері. Чуб. І. 66.
Роскачати Cм. роскачувати.
Рунтувати, -ту́ю, -єш, гл. = рунтати. Чию семю за некрута стануть рунтувати. Кіевск. у. Прийдеться рунтувать лежанку й ніч. Рк. Левиц.
Трактиїрничка, -ки, ж. Трактирщица, жена трактирщика. Гн. IІ. 141.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРАННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.