Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попудити

Попудити, -джу, -диш, гл. Погнать. А кум їх так попудив, що тільки куряву підняли.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУДИТИ"
Бідашний, -а, -е. = Бідолашний. Трава сніжечком біленьким припала, бідашний степ став сумувать. Греб. 387.
Волочка, -ки, ж. = волічка. Канев. у.
Ганчірочка, -ки, ж. Ум. отъ ганчірка.
Жовтопу́з, -за, м. = жовтобрюх 1.
Москалі́вна, -ни, ж. 1) Дочь великоросса. 2) Дочь солдата. Чи не москалівна? так же, казали, у москаля дочка вмерла. Мир. ХРВ. 8.
Поквільно нар. 1) = покволом. 2) Свободно, льготно. Не знаю, як у вас, каже, а в нас дак і геть то стало поквільно панським. О. 1862. VI. 58.
Понавішувати, -шую, -єш, гл. Навѣсить, развѣсить (во множествѣ).
Понаднизувати, -зую, -єш, гл. Снять часть нанизаннаго со многихъ низокъ. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю; разки понадни́зую, — так би все й розділилась із ними. Г. Барв. 65.
Реберце, -ця, с. 1) Ум. отъ ребро. О. 1861. III. 88. 2) мн. Родъ вышивки на сорочкѣ. Чуб. VII. 4 27.
Шлейка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шлея. 2) Подтяжка. Гол. Од. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.