Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

небувалий

Небувалий, -а, -е. 1) Небывалый. 2) Малоопытный, не знающій людей. Чуб. І. 270. Посилає козака молодого, небувалого. О. 1862. II. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 537.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕБУВАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕБУВАЛИЙ"
Гавкучий, -а, -е. Громко лающій, часто лающій. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуне. К. Дз. 49.
Красючка, -ки, ж. 1) Красавица. 2) = красулька. Канев. у.
Мі́дний, -а, -е. 1) Мѣдный. Знаю, як мідний шеляг. Ном. № 2887. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Мет. 181., Ум. мідне́нький. Кухличок мідненький водиці повненький. Грин. III. 400.
Мото́рити, -рю, -риш, гл. Дѣлать, подѣлывать. А тим часом місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море, та глянуть на люде, що вони моторять, щоб Богові вранці про те росказать. Шевч. 162.
Надурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Надѣлать глупостей, накуролесить.
Осенник, -ка, м. Растеніе Colchicum autumnale. L. ЗЮЗО. І. 119.
Паперушина, -ни, ж. Раст. Aspidium, папоротникъ. Вх. Пч. II. 29.
Подоліти, -лію, -єш, гл. Одолѣть. Немає нікого, щоб нас подоліли. Макс. Подоліти своє горе. Г. Барв. 394.
Поодн.. Cм. повідн..
Присмирити Cм. присмиряти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕБУВАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.