Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплава

Поплава, -ви, ж. Болотистое пастбище. Вх. Зн. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛАВА"
Безумовний, -а, -е. Безусловный.
Бідонька, -ки, ж. Ум. отъ біда.
Виколупати, виколупнути. Cм. виколупувати.
Війна, -ни, ж. Война. Ум. війнонька, війночка.
Дивови́зія, -зії, ж. = Дивовижа. Харьк.
Досві́тній, -я, -є. Предразсвѣтный. Моя зоре досвітняя. Шевч. 240.
Дохо́жувати, -жую, -єш, гл. = дохожати.
Звабля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зва́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить, привлекать, привлечь, прельщать, прельстить. Не могла звабити калачем, а потім тяжко було відбити бичем. Ном. № 8771.
Козакувати, -ку́ю, -єш, гл. Жить, быть козакомъ. Не козакувать Миколі, бо не буде у його коня ніколи. Ном. № 6291.
Тютюнничка, -ки, ж. Жена тютюнника. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЛАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.