Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплигати

Поплигати, -га́ю, -єш, гл. Попрыгать, въ припрыжку пойти. Я спутав кобилу, а вона й поплигала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛИГАТИ"
Байдики, -ків, мн. Баклуши; употребл. только въ формѣ байдики бити — бить баклуши, баклушничать. Ном. № 10872. Тобі б тільки лежати та байдики бити. Левиц. І. 423.
Блевузнити, -ню, -ниш, гл. = блягузкати. Що на рот налізе блевузнить. Ном. № 13047.
Гладити, -джу, -диш, гл. 1) Гладить, равнять. Туди гладь, куди шерсть лежить. Ном. № 5898. гладити дорогу. Выпивать на дорогу. Ном. № 11648. Также: гладити «додому» и «з дому». Св. Л. 146. 2) Переносно: ласкать, лелѣять. Усміх милий, аж по душі гладить, 3) Окончательно очищать отъ шелухи. Просо гладити. Кобел. у. 4) Уничтожать. Господь... гріхи гладить, до неба провадить. Гол. ІІ. 7.
Жовта́чка, -ки, ж. = жовтяниця. Вх. Уг. 238.
Закрівави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Окровавиться. Конст. у.
Напути́ти Cм. напучувати.
Помшити, -мшу, -ши́ш, гл. ? Шовком шити, — щоб не помшити. Грин. III. 11.
Смолавець, -вця, м. Сопливецъ. Угор.
Укачати, -ся. Cм. укачувати, -ся.
Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий. Ном. № 6392.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЛИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.