Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попільник

Попільник, -ка́, м. = попельня. Новомоск. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІЛЬНИК"
Бали, -лів, м. мн. Разговоры, розсказни. Тільки і балів на селі, що про мене безщасну. О. 1862. VII. 42. Росклався з своїми балами — і до вечора тебе не переслухаєш. Полт. Всі ж не з балами стояли, всі були по ділу тут. Котл. Од. 490. це вже бали! Дудки! Це вже бали, щоб я йому дала. Харьк. у. Ні, це вже бали! Грин. I. 240.
Безпричальний, -а, -е. Безпріютный, одинокій. Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка. Павлогр. у.
Бодянівка, -ки, ж. Водка, настоянная на бодяні. Сим. 143.
Міхови́на, -ни, ж. Грубая ткань для мѣшка. Камен. у.
Нести, -су́, -се́ш, гл. 1) Нести. І чобітки в руках несе. Мет. 27. Ти, кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? Мет. Голову вгору несе, дивиться сміливо. Г. Барв. 293. 2) Нести (о птицахъ). Курка яйця несе.
Підкидний, -а́, -е́ Подкидной, незаконный ? — ду́рень. Cм. дурень.
Попелище, -ща, с. 1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу. Рк. Левиц. 2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився. Шевч. 590.
Ревень, -ню, м. Раст. Rheum.
Розламувати, -мую, -єш, сов. в. розлама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Разламывать, разломать.
Чмирь, -рю, м. 1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна. Вас. 172. 2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру. Борз. у. 3) ря. Чумазый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.