Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Забаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. забари́ти, -рю́, -риш, гл. Замедлять, замедлить, задерживать, задержать. То у Івасечка ласкавий панотченько, забарив нас ласкавими словами. Жидам довжок забарила.
Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. 2) Помочь себѣ.
Зорудувати, -дую, -єш, гл. Справиться, сдѣлать что. Не зорудує ніяк із Настусиним батьком. Що задумав, то вже зорудує.
На́ковань, -ні, ж. Маленькая наковальня.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Оргія, -гії, ж. Оргія. Мерзений Рим з Нероном в паскудних оргіях конав.
Переливати, -ва́ю, -єш, сов. в. перелити, -ллю́, -ллє́ш, гл.
1) Переливать, перелить изъ одного помѣщенія въ другое. З пустого в порожнє переливає.
2) Лить, налить сверхъ мѣры, переливать, перелить черезъ край.
3) Поливать, полить, обливать, облить. Росердився на одну бабу, узяв та й перелив їй у закапелку мички. Слава, кров'ю перелита по світу літає. — доро́гу. Поливать, полить поперегъ чьей дороги волшебнымъ зельемъ. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллєм переллю.
Порозсупонюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсупонитися, но во множествѣ.
Топірня, -ні, ж. Часть плуга: доска для помѣщенія топора.
