Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попідлі

Попідлі нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз ею а в чеську землю. Гол. II. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДЛІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДЛІ"
Безсоромність, -ности, ж. Безстыдство. Желех.
Відсапнути Cм. II. відсапувати.
Заки́слити Cм. закислювати.
Наба́гнутися, -нуся, -нешся, гл. = набагнути 2. Набагся того. Зн. Вх. 38.
Позбуджатися, -джаємося, -єтеся и позбуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Проснуться (о многихъ). Позбуждалися, поставали. Гн. І. 162.
Поодружувати, -жую, -єш, гл. Сочетать бракомъ, поженить (многихъ).
Праск! меж. для выраженія звука выстрѣла. Гн. І. 211.
Пришоломити, -млю, -ми́ш, гл. Ошеломить. Як ударив кобилу, та й пришоломив. Н. Вол. у.
Розв'язь, -зі, ж. Развязанные снопы въ стогѣ. Рк. Левиц.
Цигара, -ри, ж. Сигара. Ходить, цигари курить, мов справді він пан. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПІДЛІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.