Вахмайстер, -стра, м. Вахмистръ.
Затира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зате́рти, -тру́, -ре́ш, гл. Затирать, затереть, стирать, стереть. Ой ходімо, дівчинонько, слідок затирати. Переносно: заглаживать, загладить, стараться скрыть. Як ні затирала свій смуток шуткуванням... він раз-по-раз допитувався. 2) — ру́ки. Потирать руки. А там, затираючи руки... потяг доріженькою до хати. 3) Дѣлать заторъ. Із ляхами пиво варити затирайте: лядський солод, козацька вода, лядські дрова, козацькі труда. 4) У бочаровъ: прорѣзывать на нижней части клепокъ полосу или вырѣзку для вставки дна. 5) Только несов. в. Ѣсть съ аппетитомъ. Панотець затирав сметану з свіжим сиром, випивши чарку оковитої. Тимоха тим часом затирав печену курку, що на стіл подали. 6) — борщ. = заправляти 1.
Знітийник, -ка, м. — хлопський. Раст. Epilobium angustifolium.
Кодкати, -каю, -єш, гл. Кудахтать.
Переволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. переволокти, -лочу, -че́ш, гл. Перетягивать, перетянуть, перетаскивать, перетащить.
Пронурити, -рю, -риш, гл. Погрузиться въ воду.
Табівка, -ки, ж. Кожаная сумка, носимая черезъ плечо на ремнѣ.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Трепнути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Ввечері, кінчаючи роботу, молотники казали: — ні, ще на вдову, — Еге, еге, трепнімо хоч снопів з пять. Cм. тріпнути, -ся.
Шадровий, -а, -е. Съ трещинами.
