Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поледовиця

Поледовиця, -ці, ж. = поледиця. Вх. Уг. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕДОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕДОВИЦЯ"
Бризнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в отъ бризкатися. 1) Брызнуть. 2) Броситься, упасть. Так і бризнулася Ївга губернаторові в ноги. Кв.
Ґоґо́зи мн. Плоды растенія ґоґозник. Лв. 102.
Запліта́ння, -ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.
Необмильний, -а, -е. = неомильний.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Повертання, -ня, с. Поворотъ. Повертання головою. Левиц. І. 430. 2) Возвращеніе, возвратъ.
Поганкуватий, -а, -е. 1) Плоховатый. 2) Невзрачный, некрасивый. Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива. О. 1862. VII. 39.
Просвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести святки.
Ширнути, -ну́, -не́ш, гл. Сунуть, пырнуть, ткнуть. Несе вона діжку з сирівцем. Я ширнув у ту діжку палицею, — аж там полотно крадене. Новомоск. у.
Шпихлір, -ра, м. Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки. Чуб. VII. 393, 396.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕДОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.