Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поледовиця

Поледовиця, -ці, ж. = поледиця. Вх. Уг. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕДОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕДОВИЦЯ"
Веретільник, -ка, м. 1) Змѣя мѣдяница, Anguis fragilis. Вх. Пч. I. 16. 2) Ящерица. Вх. Лем. 396.
Видющий, -а, -е. 1) = видимий. Видюща смерть страшна. Ном. № 8295. 2) Видящій. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві. Ном. № 984.
Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.
Да́котрий, -а, -е. Кто нибудь. Вх. Лем. 408.
Зві́ток, -тку, м. Пучекъ расчесаннаго льна. Вх. Уг. 249.
Надса́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. надсади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Надрываться, надорваться.
Рябісінький, -а, -е. Совершенно пестрый, совершенно рябый.
Солуква, -ви, ж. пт. Вальдшнепъ. Шух. І. 23.
Столярка, -ки, ж. Жена столяра.
Теніти, -ню, -ниш, гл. Дрожать? Сотрясаться? Світ разить, земля тенить. Чуб. III. 348.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕДОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.