Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поледовиця

Поледовиця, -ці, ж. = поледиця. Вх. Уг. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕДОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕДОВИЦЯ"
Галаджійка, -ки, ж. Небольшой плужокъ съ прямой градилью, безъ колісні. Одесс. у.
Догори́ нар. Вверхъ. Як летіла ворона догори, то й крякала; а як на діл, то й крила опустила. Ном. № 1462. Колос повний до землі гнеться, а пустий, догори стирчить. Ном. № 2472. Догори́ нога́ми. Вверхъ ногами. Ном., стр. 63. Догори́ че́рева. Навзничъ. Крутнувсь догори черева. Ном. № 1833. Лягти́ догори́ че́рева. Лечь на спину. Підеш собі у сад, ляжеш долі догори черева під грушею. Греб. 402.
Долі́ський, -а, -е. Нижній, внизу находящійся. Kolb. І. 92. Шух. І. 36.
Задрімну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вздремнуть. Радомысл. у.
Оропія, -пії, ж. Арава, куча. А у нього ж дітей ціла оропія. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Повтікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Рудч. Ск. І. 12. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали. Ном. 2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали. Чуб. V. 540.
Понапускати, -каю, -єш, гл. Напустить. І щук звелів у став понапускати. Гліб. 42. Сякий-такий бродяг понапускав. Чуб. II. 330.
Солодич, -ча, м. Солодковый корень. Угор.
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень. Вх. Зн. 74.  
Цебрина, -ни, ж. = цямрина. Найшов криничку. Тільки що став пить воду, та якось об цебрину і розбив те яйце. Рудч. Ск. І. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕДОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.