Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поледовиця

Поледовиця, -ці, ж. = поледиця. Вх. Уг. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕДОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕДОВИЦЯ"
Виколупувати, -пую, -єш, сов. в. виколупати, -паю, -єш, виколупнути, -ну, -неш, гл. Выковыривать, выковырять. Хоч із-за нігтя виколупни, та дай. Ном. № 2691.
Канарочка, -ки, ж. Ум. отъ канарка.
Момота́ти, -чу, -тиш, гл. Неясно произносить, бормотать.
Пересвідчити, -ся. Cм. пересвідчувати, -ся.
Польщак, -ка, м. Такъ въ Херс. губ. называютъ крестьянина изъ Подольск. или Кіевск. г.
Попорватися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться много. Що вона попоплакали, що попорвалась так годів зо три або й з чотирі. Г. Барв. 112.
Поцвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: покричать.
Пряжанка, -ки, ж. Варенецъ. Рк. Левиц. Cм. ряжанка.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.
Спішвити, -влю, -виш, гл. Окончить пішву. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕДОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.