Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поліняка

Поліняка, -ки, ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс Г. Барв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІНЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІНЯКА"
Букодірча, -ча́ти, с. Птенецъ зяблика. Вх. Уг. 228.
Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). Вас. 179. Шух. І. 260 — 262. 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). КС. 1882. VIII. 282; 1892. ІІІ. 382. 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. Мир. ХРВ. 306. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога. Вас. 163.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Зази́в, -ву, м. Зазывъ, приглашеніе. Прилуц. у.
Неошатний, -а, -е. Ненарядный.
Північний, -а, -е. 1) Полуночный. Північна доба. Левиц. І. 97. 2) Сѣверный. Брацл. у. Магнитна стрілка завжди повертається одним кінцем на північну сторону, а другим на південну. Ком. II. 90. північне сяйво. Сѣверное сіяніе. Левиц. І.
Підхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підхили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Склоняться, склониться подъ что. Як пійду я у луг по калину, да виломлю калинову вітку, да пійду я підгинаючись, да пійду я підхиляючись, щоб мені віття не подломить. МУЕ. III. 162. 2) Покоряться, покориться, подчиниться.
Роскладний, -а́, -е́ Составной, раздѣляющійся на части. Роскладний ніж.
Цуря, -рі, ж. Лохмотье, тряпье. Угор.
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІНЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.