Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полигатися

Полигатися, -га́юся, -єшся, гл. Сойтись, связаться съ кѣмъ. Полигалися з жидами. Шевч. Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем, Еней і зятем називався. Котл. Ен. IV. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИГАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИГАТИСЯ"
Бахусуватий, -а, -е. Имѣющій слѣды пьянства. На виразнім хоть і бахусуватім виду його зажевріла обида. К. Хп. 24.
Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Дері́ння, -ня, с. Рваніе. Н. Вол. у.
Жабу́ка, -ки, ж. = жабалуха.
Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи. Мет. 55.
Переквилити, -лю́, -лиш, гл. Перестать квилити.
Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Посемейка, -ки, ж. Семейка. МВ. ІІІ. 138.
Промити Cм. промивати.
Струїти, -рую, -їш, гл. Отравить. В вівторок рано зілля варила, а в середу Гриця струїла. Чуб. V. 429.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛИГАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.