Вивертати, -таю, -єш, сов. в. вивернути, -ну, -неш, гл. 1) Выворачивать, выворотить (на другую сторону). Покіль кожух не вивернеш, він все здається чорним. 2) Опрокидывать, опрокинуть, переворачивать, переворотить; выворачивать, выворотить. З відер воду вивертає. Щоб тебе буря вивернула. Вивернем горщик з борщем. Аж коріння вивертає. Він вивернув дуба. усіх батьків з того світу вивертає. Сильно ругается по отцу. 3) Вываливать, вывалить. Раненько взяли знов хліб святий, півня з куркою і страшенну щуку. Пішли до попа. Щуку на ослінець так і вивернули; положили хліб на столі.
Вірненько, вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Зглеві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться слизистымъ. Сир зглевів. Cм. сня діти.
Ночліжанин, -на, м. = ночліжник. По над шляхом ночліжане чумаки постали. Полягали та й не спали, мовчки сумували.
Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся.
Перебігти Cм. перебігати.
Полохливий, -а, -е. Пугливый, робкій. Голуб полохливий. Шкодливий як кішка, а полохливий як заєць.
Преподобний, -а, -е. 1) Преподобный, праведный, святой. Не зовіте преподобним лютого Нерона.
2) Красивый, прекрасный. Преподобна дівчина.
Роспустник, -ка, м. Развратникъ. Святий чоловік, пізнай себе для Бога, що роспустникам презлая дорога.
Списати, -ся. Cм. списувати, -ся.
