Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полиція

Полиція, -ції, ж. Полиція. А нарешті досталося, що в полиції сидів: Рудч. Чп. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИЦІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИЦІЯ"
Бережак, -ка м. Прибрежный житель.
Відтоплювати, -люю, -єш, сов. в. відтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Отогрѣвать, отогрѣть въ печи сметану, простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась. Відтопила сиру глечик. Харьк. 2) Отваривать, отварить. А забудьків одтопивши, підмостить напиться, то й не стане за ледащо любочка нудиться. Мкр. Н. 5.
Засця́ти, -ся. Cм. засцикати, -ся.
Зба́братися, -раюся, -єшся, гл. Выпачкаться въ грязи. Збабрався в болоті. Вх. Лем. 417.
Клейгов! меж. Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: берегись! Шух. І. 179. Cм. кінатов.
Осліп I, -пу, м. Ослѣпленіе. Забувши всю біду, що ми йому не раз ув осліпі чинили. К. Дз. 177.  
Повилинювати, -нюємо, -єте, гл. Облинять, отлиняться (о многихъ). з одежі усі повили́нювали — обносились. Грин. II. 185.
Початок, -тку, м. Начало. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
Прилюдність, -ности, ж. Публичность. Желех.
Тараракати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛИЦІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.