Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полежака

Полежака, -ки, об. Лежебока мужчина или женщина. Одна дочка у Івана та і та полежака. Мил. 76. Каша — мати наша, а борщ — полежака. Ном. № Г2316.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕЖАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕЖАКА"
В'юк, -ка, м. Вьюкъ. Іде троє, а під ними по одному коню під в'юками. ЗОЮР. І. 157.
Дроти́на, -ни, ж. Проволока.
Жердя I, -ді, ж. Жердь.
Загнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. загнисти́ и загни́ти, -нию́, -є́ш, гл. Загнивать, загнить. Чуб. V. 388.
Збива́ння, -ня, с. 1) Сбиваніе, сколачиваніе. Шух. І. 182. 2) Сбиваніе, сшибаніе. Збиванням тільки дерево збавиш, — труси яблука. Харьк. 3) Возмущеніе (воды). 4) Пахтанье (масла).
Орданський, -а, -е. 1) Іорданскій. Орданська ріка. Чуб. І. 129. 2) Богоявленскій. Прискають хворому в вічі святою орданською водою. Грин. ІІ. 40.
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води. К. МБ. XI. 157.
Розволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Растаскивать, растащить, растаскать.
Увалити, -ся. Cм. увалювати, -ся.
Хрунькати, -каю, -єш, гл. = хрокати 1. Гн. І. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕЖАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.