Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полежака

Полежака, -ки, об. Лежебока мужчина или женщина. Одна дочка у Івана та і та полежака. Мил. 76. Каша — мати наша, а борщ — полежака. Ном. № Г2316.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕЖАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕЖАКА"
Дремену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Быстро побѣжать, уйти. Мир. Пов. І. 158
Замести́, -ся. Cм. заміта́ти, -ся.
Комірниця, -ці, ж. Квартирантка. Вх. Зн. 27.
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий. Мил. 105.
Намо́вонька, -ки, Ум. отъ намо́ва.
Обачитися, -чуся, -чишся, гл. Выздоровѣть. Вх. Лем. 440.
Підстилати, -ла́ю, -єш, сов. в. підіслати, -стелю́, -леш, гл. Як дитина падає, то Бог подушку підстилає. Ном. № 9249.
Розбагнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Сдѣлаться грязнымъ. Дорога так розбагнилась, ще не можна їхати.
Роз'їсти, -ся. Cм. розїдати, -ся.
Сапувальник, -ка, м. = сапальник. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕЖАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.