Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Затіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. затекти́, -течу́, -че́ш, гл. Затекать, затечь. Дайте йому молотить з тієї скирти, що затекла.
Колисатися, -шу́ся, -шешся, гл. Колыхаться. Усе чутніш плескавсь та колисавсь Дніпро.
Накупи́тися Cм. і. Накупатися.
Плавко нар. Плавно, безъ задержекъ. Більш укиньте масла в кашу, то вона плавкіш ітиме горлом.
Поливанка, -ки, ж. Поливка, поливанье.
Полумацьок, -цька, м. Мѣра сыпучихъ тѣлъ. гектол. Давав полумацьок вівса.
Продирини, -рин, ж. мн. = похрестини.
Проривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию».
Цуговий, -а, -е. О лошади: годный для запряжки въ коляску. Цугові коні.
