Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полій

Полій, -лія, м. 1) Вода поверхъ льда. Мнж. 189. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду. Новомоск. у. 3) Раст.: а) Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128; б) Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. І. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЙ"
Догарю́катися, -каюся, -єшся, гл. Добиться чего частымъ напоминаніемь.
Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Ли́почка, -ки, ж. Ум. отъ липа.
Повибудовувати, -вую, -єш, гл. Выстроить (во множествѣ). Погорільці повибудовували гарні хати після пожежі. Волч. у.
Позагашувати, -шую, -єш, гл. Погасить, потушить (во множествѣ).
Поопадати, -даємо, -єте, гл. = пообпадати.
Преподобник, -ка, м. Преподобный, угодникъ, праведникъ. К. Бай. 45.
Роскрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскрастися и розікрастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Раскрадываться, разокрасться. 2) Только сов. в. Сдѣлаться воромъ.
Тройняг, -гу, м. Раст. Trifolium medium L. Анн. 350.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.