Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полечко

Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕЧКО"
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Граби́тель, -ля, м. 1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. К. Псал. 20. 2) Сборщикъ податей. Борз. у.
Гуць Cм. Гуц.
Зашпінкувати, -ку́ю, -єш, гл. Застегнуть при помощи пряжки. Зашпінкує ременятко жовтими пряжками. Гол. ІІ. 411.
Лупа́тися, -паюся, -єшся, гл. Трескаться, раскалываться.
Нава́жити, -ся. Cм. наважувати, -ся.
Плавця нар. Вплавь. плавця піти. Пуститься вплавь. Вх. Зн. 49.
Позаварювати, -рюю, -єш, гл. Заварить (многое).
Розварня, -ні, ж. Лѣнивая женщина. Вх. Лем. 461.
Ціпун, -на, м. = ціпуга. Старий ціпуном потягав мене і по спині, і по руках. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.