Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полечко

Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕЧКО"
Артисти́чний, -а, -е. Артистическій, художественный. Желех. Як її (Книгу Іова) написано, не була вона книгою канонишньою, та й навпослі довго вважали її, здається, за твір артистишний і мирський. К. Іов. Передм. XV.
Бешеги, -шег, ж. мн. Заразительныя болѣзнетворныя вещества. Заніс бешеги до нашого села. Вх. Зн. 3.
Невмілість, -лости, ж. Неумѣлость. Чуб. І. 270.
Облаяти, -лаю, -єш, гл. Разругать.
Полукіпок, -пка, м. Копна въ тридцать сноповъ. По обидва боки дороги стояло так багато полукіпків, що як глянути, то й поля було не видко. Левиц. Пов. 114.
Роскоренитися, -ню́ся, -нишся, гл. Разростись, распространиться, размножиться. КС. 1883. III. 670. Перед вікнами роскоренився широкий кущ бузку. Левиц. І. 1. 72. Рід... роскоренився великий та дужий. Мир. ХРВ. 120. Я бачив, як дурний роскоренився, то я прокляв його оселю марну. К. Іов. 11.
Роспуста, -ти, ж. 1) Распущенность, своеволіе. дати роспусту. Распустить, избаловать. Мала вдова їдну дочку, дала її роспусточку. Грин. III. 386. 2) Развратъ, распутство. Ум. роспустонька, роспусточка.  
Тетеручка, тетерю́чка, -ки, ж. Самка тетерева. Н. Вол. у.
Шамкати, -каю, -єш, гл. Ходить проворно.
Шарудіти, -джу, -диш, гл. Шуршать. А в острішці горобеєчко шарудить. Чуб. V. 640.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.