Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полечко

Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕЧКО"
Бурний, -а, -е. Бурный. Бурні води. К. Іов. 60. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. О. 1862. VI. 41.
Веселити, -лю, -лиш, гл. 1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою. МВ. І. 70. 2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. К. Псал. 54. Жити б, жить та славить Бога і добро творити та Божою красотою людей веселити. Шевч. 327.
Добрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.
На́ймичка, -ки, ж. Наемница, наемная работница. Чи я в тебе, мій миленький, за наймичку робила? Н. п.
Нещадимий, -а, -е. Никуда не годный, ничего не стоющій. Голь нещадима. Ном. № 1513.
Піддавати, -даю́, -єш, сов. в. піддати, -дам, -даси, гл. Помогать, помочь приподнять тяжесть. Мнж. 127.
Полоскання, -ня, с. 1) Полосканіе. 2) Плесканье въ водѣ.
Пооблазити, -жу, -виш, гл. То-же, что и облізти, но во множествѣ.
Провірити Cм. провіряти.
Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів. Св. Л. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.