Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш.
Лопа́тка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лопата. 2) Въ колесѣ водяной мельницы каждая изъ расположенныхъ по окружности его дощечекъ, на которыя падаетъ вода. 3) Часть валька, которой колотятъ бѣлье. 4) Лопатка, плечевая кость. 5) Незрѣлый гороховый стручекъ. Кум не кум — не лізь у горох, не псуй лопаток. знатимеш лопатки в горосі. Будешь помнить! Тим часом вже почав (горох) вбиваться й в лопатки, аж тут прийшла пора і на самі стручки. Переносно вбиватися в лопатки значитъ вырастать. 6) Пластинка разогнутаго рога.
Мете́лик, -ка, м. Мотылекъ, бабочка. ловить білі метелики. Забавляется какъ дитя. 2) Родъ ажурнаго узора мере́жки. 3) Гарусное украшеніе въ видѣ кисточки на женскомъ полушубкѣ. 4) Небольшая брошюрка. 5) мн. метелики. Раст. Spergula arvensis L. Ум. мете́личок.
Обкілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлать, забрать стѣну вертикально поставленными жердями, сдѣлать стѣну изъ такихъ жердей.
Перебрести Cм. переброджувати.
Поперепоганювати, -нюю, -єш, гл. Изгадить, испортить (во множествѣ).
Попомучитися, -мучуся, -чишся, гл. Помучиться. Нехай трохи попомучиться.
Поскалічувати, -чую, -єш, гл. Искалѣчить (многихъ).
Потьопатися, -паюся, -єшся, гл. = потьопати.
Фуніти, (-ню, -ниш?), гл. Выдыхаться, терять запахъ; блекнуть, увядать.