Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полегчати 2

Полегчати 2, -ча́ю, -єш, сов. в. полегчи́ти, -чу́, -чи́ш и полегша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. полегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчать, облегчить. Бричку нашу треба було полегчити від ваги. Г. Барв. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕГЧАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕГЧАТИ 2"
Бриндзяник, -ка, м. Лепешка съ бриндзою. Вх. Уч. 228.
Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Вх. Пч. І. 11.
Индичня, -ні, ж. Помѣщеніе для индюковъ.
Півп'ята, числ. Четыре съ половиною.
Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить. Ном. № 1369.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Тарлабан, -на, м. Раст. Spiraea Filipendula L. Анн. 339.
Тупонути, -ну, -неш, гл. Сильно топнуть. Шейк.
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Хвершальський, -а, -е. Фельдшерскій. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕГЧАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.