Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полаяти

Полаяти, -лаю, -єш, гл. Побранить. Ой хоть била, хоть не била, тільки трохи полаяла. Чуб. V. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЯТИ"
Луп, -пу, м. 1) = дерун. Бодай вас луп облупив. Харьк. 2) Добыча военная. Величалися дейнеки будинковим лупом. К. Досв. 207.
Недопічка, -ки, ж. Недопеченное.
Покроплення, -ня, с. Окропленіе.
Попередити, -ся. Cм. попережати, -ся.
Поранитися, -нюся, -нишся, гл. Слишкомъ рано сдѣлать, поспѣшить. Поранився прийти.
Посовати, -ваю, -єш, гл. Подвигать, посовать.
Притомен, -мна, -не = притомний. Сам був притомен, як принесли до Шрама козаки сина, сім раз наскрізь пробитого кулями. К. ЧР. 105.
Роздовбувати, -бую, -єш, сов. в. роздовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Раздалбливать, раздолбить. 2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась. Мкр. Н. 6.
Сватко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Селище, -ща, с. 1) Селеніе. Веселі селища в гаях. Шевч. 2) Мѣсто, гдѣ было село. На селищі найшов шага. Канев. у. Викликали чамбули гординські і робили селищами села українські. К. Дз. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.